- розбовтаний
- —————————————————————————————розбо́втанийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбовтаний — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбовтати. 2) у знач. прикм. Якого розмісили, їздячи, ходячи по ньому під час негоди (про шлях, дорогу). 3) у знач. прикм., перен. Недисциплінований, позбавлений витримки (про людину); неорганізований … Український тлумачний словник
розбовтаність — ності, ж. Якість і властивість за знач. розбовтаний 2), 3) … Український тлумачний словник